Мета навчальної дисципліни:
формувати у студентів вміння поєднувати теоретичні та практичні аспекти ділового спілкування з метою встановлення партнерських відносин, для вирішення ділових завдань, в умовах розвитку сучасних демократичних процесів в суспільстві;
будувати комплексну систему наукових уявлень, щодо культури ділового спілкування, компетентності в спілкуванні та основних психологічних параметрів ділового спілкування;
розвивати комунікативну компетентність через застосовування отриманих знань та навичок з сучасного ділового етикету, володіння засобами вербального і невербального спілкування, прийомами ведення індивідуальної бесіди, а також формами колективного обговорення ділових проблем;
використовувати можливості та потенціал різних стилів, рівнів, моделей, методів та видів ділового спілкування для встановленні ефективних ділових стосунків;
формувати і запроваджувати комунікативні стратегії на основі принципів діалогічності як дієвого способу пошуку спільних рішень і дій в професійній діяльності сучасних фахівців;
розвивати міжнаціональну професійну компетентність завдяки дослідженню культури ділового спілкуванню народів світу.
Зазначені здатності допоможуть майбутньому фахівцю удосконалити напрямки його професійної діяльності.
Завдання навчальної дисципліни:
– здобути знання про культурно-психологічні основи ділового спілкування, його норми, правила і шляхи застосування в трудовій діяльності;
– навчитись аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи типи людей, рівень їхньої моральності та індивідуальні особливості, що характеризують рівень культури співрозмовника під час процесу спілкування;
– оволодіти системою способів і засобів ділового спілкування, його стратегіями та навчитися їх обирати відповідно до психологічних, соціокультурних і етико-гуманістичних особливостей ділових партнерів;
– навчитись творчо застосовувати здобуті знання та навички у процесі спілкування із співвітчизниками та іноземними партнерами під час індивідуальних бесід і колективного обговорення проблем, а також у виступах перед різними аудиторіями та на переговорах з бізнес-партнерами;
– дослідити основні моделі спілкування за концепціями М. Бубера, Е. Берна та В. Сатира;
– проаналізувати та порівняти вербальні та невербальні засоби спілкування;
– вивчити основні технології проведення ділової бесіди, наради, зборів, переговорів, дискусій та особливості застосування методики «мозкового штурму»;
– дослідити національно-культурну специфіку ділового етикетурізних країн Європи інеєвропейських країн, знайти відмінні та спільні риси.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
об’єкт, предмет, головні завдання та понятійно-категоріальний апарат дисципліни;
структуру, етапи, функції, засоби, види та форми ділової комунікації;
морально-психологічні основи ділового спілкування та способи впливу на людей під час спілкування;
правила підготовки та проведення ділових зустрічей, нарад та переговорів;
моделі, стилі, стратегії, тактики і техніки ділового мовлення;
вербальні та не вербальні засоби спілкування та їх роль у досягненні взаєморозуміння між бізнес-партнерами;
соціокультурні та психологічні особливості проведення ділових бесід та ділових переговорів з іноземними партнерами;
техніки ефективного та не ефективного слухання під час ділової комунікації.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:
застосовувати отримані знання в професійній діяльності фахівців, зокрема, у процесі комунікації і формуванні власної управлінської стратегії спілкування;
реалізовувати набутий комунікативний досвід як ефективний засіб формування культури спілкування;
бути здатним реалізувати публічний виступ у професійній діяльності, проходити співбесіду при прийомі на роботу та вести ділові переговори;
об’єктивно сприймати співрозмовника при спілкуванні та використовувати етичні правила у діловій взаємодії;
володіти технологіями та методиками проведення ділових бесід та ділових переговорів, організовувати ділові зустрічі та прийоми;
аналізувати конкретні ситуації ділового спілкування і на основі здобутих знань вибирати оптимальні рішення для досягнення поставленої мети в такому спілкуванні;
враховувати психологічні та соціокультурні особливості співрозмовника задля створення умов ефективного ділового спілкування;
користуватися потенціалом різних стилів спілкування в процесі професійної діяльності;
обирати стратегії, тактики, моделі, стилі спілкування в залежності від обставин ділового спілкування;
творчо застосовувати способи й засоби спілкування під час індивідуальних бесід й колективних обговорень проблем, у виступах перед різними аудиторіями, на переговорах;
вміло та професійно вступати у комунікацію, бути зрозумілим та демонструвати навички командної роботи у процесі вирішення фахових завдань.