Захист інформації та інформаційного продукту

Мета навчальної дисципліни:

– набуття студентами ґрунтовних знань з теорії захисту інформації в документознавстві;

– розширення уявлення про документ; природу, сутність, соціальну роль, ознаки і властивості документу як системного об’єкту;

– вивчення нормативно-правової бази з питань захисту інформації в інформаційних потоках та в документообігу;

– формування необхідної у професійній діяльності фахівця інформаційної справи системи знань з питань міжнародного інформаційного права й чинного  законодавства України;

– висвітлення сучасних проблем документування правової інформації, закономірності утворення юридичних документів;

– опанування студентами теоретичних знань і формування у них практичних

умінь та навичок, щодо самостійного розв’язання практичних проблем,

пов’язаних із захистом інформаційного продукту;

– формування навичок аналізу зарубіжних систем забезпечення інформаційної безпеки з метою впровадження найкращих практик захисту інформації.

Зазначені здатності допоможуть майбутньому фахівцю удосконалити напрямки його професійної діяльності.

Завдання навчальної дисципліни:  

ознайомити студентів з основними проблемами захисту інформації в документознавстві та документопотоках;

– дослідити цивільно-правові норми захисту персональних даних;

– розвинути навички самостійної творчої роботи при закріпленні теоретичних знань у ході вивчення курсу;

–  навчити застосовувати теоретичні положення на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

–  об’єкт, предмет, головні завдання та понятійно-категоріальний апарат    дисципліни;

– природу, сутність, соціальну роль, ознаки і властивості документа як системного об’єкта документознавства;

– основні нормативно-правові акти, державні стандарти, що застосовуються при складанні й оформленні юридичних документів;

– основні підходи у визначені об’єктів захисту інформації;

–  нормативно-методичну базу в галузі захисту документної інформації;

– типові джерела загроз, загрози та вразливості інформаційних ресурсів;

– основні положення щодо організації та забезпечення безпеки інформації в документознавстві;

– застосовувати у практичній діяльності паперові та електронні системи керування документацією (ERMS);

– методи та засоби забезпечення безпеки інформації у документознавстві;

– основні положення із забезпечення інформаційної безпеки в організації;

– проблеми документознавства, пов’язані з інтеграцією України в європейський інформаційний простір.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

– грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат, нормативно-правову лексику і спеціальну термінологію дисципліни;

– аналізувати нормативно-правову базу в області захисту інформації в документах;

– оцінювати збитки внаслідок реалізації загроз інформаційним ресурсам та створювати модель системи об’єктів захисту інформації;

– аргументовано висловити власну правову позицію з використанням посилань на нормативно-правові акти та матеріали роз’яснювального характеру органів виконавчої влади з цих питань;

– розробляти політику безпеки організації щодо захисту документів;

– кваліфіковано складати, оформлювати та редагувати юридичні документи та уникати правозастосовних помилок у їхніх текстах;

– раціонально використовувати сучасні інформаційні технології при організації документування і роботи з документами.