Дисципліна: «Основи медіаправа та авторського права»
Кількість годин (кредитів ЄКТС): 5 кредитів (150 год)
Мета дисципліни: Сформувати у студентів розуміння правових аспектів у сфері медіа та авторського права, ознайомити з основними законами, що регулюють діяльність суб’єктів мас-медіа, та розвинути навички застосування цих знань на практиці.
Завдання дисципліни:
Ознайомити студентів з теорією медіаправа та змістом законодавства у сфері інформаційних правовідносин, а також з питаннями державного регулювання діяльності суб’єктів медіаправа.
Аналізувати практики застосування законодавства в сфері медіаправа та навчити студентів застосовувати законодавчі норми на практиці.
Надати знання щодо правового регулювання авторських відносин та встановлення статусу засобів масової інформації.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
Опанування дисципліни потребує попереднього засвоєння знань з основ правознавства, зокрема загального цивільного права та права інтелектуальної власності. Важливими є розуміння функціонування медіасфери, правового регулювання інформаційної діяльності, а також основних принципів авторського та суміжних прав.
Навчальні цілі дисципліни:
Інтегрована компетентність:
Здатність орієнтуватися в правовому регулюванні медіа-сфери та інститутів авторського права, аналізувати й застосовувати норми інформаційного та інтелектуального права у професійній діяльності, забезпечуючи захист прав суб’єктів творчої та інформаційної діяльності.
Загальні компетентності:
ЗК1. Здатність до критичного мислення, аналізу й синтезу.
ЗК2. Вміння здійснювати пошук, обробку та аналіз правової інформації з різних джерел.
ЗК3. Спілкування державною мовою, зокрема з використанням фахової термінології.
ЗК4. Демонстрація міждисциплінарного мислення та інтеграції знань із суміжних сфер (право, інформаційні технології, медіа).
Фахові компетентності:
ФК1. Засвоєння методів тлумачити й застосовувати норми авторського та суміжного права.
ФК2. Орієнтування в нормативно-правовому регулюванні діяльності медіа та інформаційного простору.
ФК3. Вміння виявляти правопорушення у сфері інтелектуальної власності та здійснювати юридичний супровід їх вирішення.
ФК4. Формування навичок кваліфіковано аналізувати правовий статус учасників правовідносин у медіа-сфері.
Програмні результати навчання:
- знання;
- уміння;
- навички;
- здатності;
- ставлення.
Результати навчання:
Знати:
Основні поняття та принципи медіаправа: свобода слова, свобода інформації, цензура, етичні стандарти журналістики.
Законодавчу базу України щодо діяльності ЗМІ, інтернет-платформ, журналістів.
Права й обов’язки журналістів та інших учасників медіапроцесу.
Основи авторського права: об’єкти та суб’єкти авторських і суміжних прав.
Законодавчі акти України у сфері авторського права, міжнародні угоди (Бернська конвенція, Угода TRIPS тощо).
Поняття плагіату, принципи добросовісного використання, Creative Commons.
Вміти:
Орієнтуватися в нормативно-правовій базі, що регулює діяльність ЗМІ та сферу авторського права.
Визначати порушення прав журналістів, авторів, правовласників.
Застосовувати правові знання для захисту прав інтелектуальної власності.
Відрізняти допустиме цитування від плагіату.
Оцінювати юридичні ризики, пов’язані з поширенням контенту в медіа та інтернеті.
Створювати власні медіапродукти з дотриманням норм авторського права.
Аргументовано пояснювати правову позицію щодо використання творів, текстів, зображень, музики в публічному просторі.
Короткий зміст дисципліни:
Змістовний модуль 1.
- Поняття та особливості видавничої справи в системі правового регулювання держави.
- Організація діяльності суб’єктів видавничої справи.
- Організація діяльності друкованих засобів масової інформації.
- Державна підтримка розвитку книговидання в Україні.
- Інституції, які реалізовують державну політику у видавничій справі.
- Актуальні проблеми розвитку видавничої справи та їх законодавче вирішення.
- Правовідносини у видавничій справі.
- Видавець і авторське право.
Змістовний модуль 2.
- Сутність теорії медіабезпеки.
- Напрямки інформаційної безпеки.
- Види, об’єкти та суб’єкти інформаційної безпеки.
- Дестабілізуючі фактори інформаційної безпеки.
- Класифікація загроз інформаційній безпеці.
- Джерела загроз інформаційній безпеці.
- Основні принципи забезпечення захисту інформації.
- Система забезпечення інформаційної безпеки держави.
- Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави.
Види навчальних занять та робіт:
Лекції (Л): присвячені теоретичному викладу матеріалу.
Практичні заняття (ПЗ): спрямовані на закріплення теоретичних знань через практичні завдання.
Самостійна робота студентів (СРЗ): включає підготовку до лекційних та практичних занять.
Консультації (К): надаються для з’ясування питань, що виникають під час самостійної роботи.
Підсумковий контроль: залік, який виставляється на основі накопичувальної системи оцінювання.